ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД УКРАЇНИ У КИЄВІ: Регіональний ландшафтний парк "Парк партизанської слави"

Category Archives: Проблеми і правопорушення

Держекоінспекція встановила, що КП УЗН Дарницького району порушує охоронний режим РЛП

Державна екологічна інспекція вчергове виявила, що КП УЗН Дарницького району порушує охоронний режим території об’єкта природно-заповідного фонду РЛП “Партизанська слава”. Тут йдеться і про здійснення робіт з капітального ремонту без затвердження відповідного Проекту організації території парку (про необхідність якого ми вже неодноразового говорили); і про встановлення альтанок та атракціонів із порушенням заповідного режиму.

Держекоінспекцією видано припис щодо затвердження в установленому порядку ПОТ та про здійснення заходів щодо звільнення території парку від зони відпочинку “Kacheli” (яку облаштували, отримавши лише Контрольну картку на порушення благоустрою до 22.06.2018р., і відгородили парканом), дерев’яних альтанок, які розрослись біля кафе “Колиба” навпроти адміністративної будівлі УЗНівців, та поодиноких атракціонів.

Нагадаємо, що такі правопорушення з боку КП УЗН Дарницького району, передбачені ст. 91 КУпАП, вже були встановлені Держекоінспекцією в 2016 році. Тоді суд обмежився лише винесенням усного зауваження заступнику директора з благоустрою та експлуатації. На жаль, позитивних змін у ставленні до РЛП та методах господарювання Київзеленбуду з того часу не спостерігаємо. Сподіваємось, що цього разу будуть прийняті відповідні управлінські рішення, котрі все ж таки забезпечать дотримання Закону “Про природно-заповідний фонд України” на території нашого парку та посприяють збереженню його екосистеми.

Програма розвитку зеленої зони м. Києва так і не торкнулась нашого РЛП

Виявляється, вже тривалий час діє “Програма розвитку зеленої зони м. Києва…”, яка є попереднім етапом і основою наступних робіт щодо інвентаризації, встановлення і закріплення меж озеленених територій та встановлення обмежень (обтяжень) на використання земельних ділянок у відповідності з постановою Кабміну України від 25.08.2004 р. N 1094 “Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж території природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного значення”.

Проте не бачимо, щоб її виконання торкнулося нашого об’єкту природно-заповідного фонду — РЛП “Парк партизанської слави”. Хоча це не так вже й дивно, якщо взяти до уваги сотні рішень міськради, які паралельно виділяли і продовжують виділяти землю в межах зелених зон під будівництво.

“Програма розвитку зеленої зони Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста” була затверджена ще рішенням Київради №806 / 3381 від 19 липня 2005 року.

Природно, даний документ в першу чергу передбачав проведення інвентаризації зелених зон, щоб мати уявлення про те, що і як фактично змінилося за їх площі і розташуванню. Також КМДА доручалося забезпечити розробку і узгодження проектів землеустрою “з організації та встановлення меж та режимів використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, лісового фонду і зелених насаджень загального користування”.

Цією Програмою в т.ч. було накладено мораторій на вилучення земель з території об’єктів благоустрою зеленого господарства міста. Однак, без правильної фіксації територій усіх парків та скверів Києва в держземкадастр, цей мараторій, як уже не раз писала KV, діє лише номінально.

Протягом десятка років до зазначеної програми вносилися зміни, в основному стосуються лише продовження її дії. Це і дозволяло чиновникам КМДА уникати розглядів “по суті”. Наприклад 07 липня 2016 року дію даної програми було продовжено рішенням Київради №572 / 572 до 31 грудня 2017 року. Тоді передбачалося, що інвентаризація зелених зон точно буде завершена до кінця 2017 року.

По суті, Програма розвитку зелених зон Києва до 2010 року фіксувала площі і розташування всіх зелених зон на території міста, згідно з даними номінально чинного Генплану розвитку Києва до 2020 року. Фактично ж, і абсолютно всім депутатам Київради це добре відомо, сотні рішень міськради паралельно виділяли і продовжують виділяти землю в межах цих зелених зон під будівництво.

Мимоволі згадуються такі болючі слова: “Коли буде зрубане останнє дерево, коли буде отруєна остання річка, коли буде спіймана остання птаха,  тільки тоді людина зрозуміє, що гроші не можна їсти…”

Детальніше про це можете прочитати в більш довгій оригінальній статті.

Нагадаємо, що при створенні нашого РЛП, його площа була 115 га, а згідно останніх документів, які стосуються парку, становить ніби вже 95 га.

Зважаючи на це, ми вимагаємо створити Адміністрацію РЛП “Парк партизанської слави”, яка, зокрема, має гарантувати незмінність площі нашого РЛП.

Екоакустика і вплив гучної музики на мешканців нашого парку

Ми вже чимало писали про те, як гучна музика заважає насолоджуватись красою нашого парку. Наведемо наукові дані стосовно цієї теми.

У США звертають увагу на необхідність збереження природного звукового ландшафту (soundscape). Вивченням питань впливу акустичного середовища на живі організми займається окрема дисципліна — екоакустика або soundscape ecology, а в National Park Service є спеціальний відділ зі збереження звуків природи — див https://www.nps.gov/orgs/1050/index.htm.

Зі статті про Soundscape ecology:

Антропофонія (звуки створені людиною), в кінцевому підсумку, може мати вплив на пташиний світ. Одне дослідження, присвячене складу пташиної популяції, показало, що середовища проживання, що піддаються впливу антропофонії (звуків створених людиною), містила менше видів птахів, ніж регіони без шуму, однак обидві області мали однакову кількість гнізд.

Фактично, рівень виживання виводків гнізд в шумних місцях існування був вищим, ніж у тих гнізд, які знаходяться в контрольованих місцях існування, мабуть, тому що в шумному середовищі проживало менше сойок, які є головними хижаками, що полюють на гнізда інших птахів. Таким чином, антропофонія може негативно впливати на різноманіття місцевих видів, але види, які здатні впоратися з шумовими порушеннями, можуть фактично вигравати від виключення впливу негативних видів у цих районах.

Інші експерименти показують, що шумове забруднення може вплинути на системи спарюваних птахів шляхом зміни сили парних зв’язків. Під дією високоамплітудного (гучного) екологічного шуму в лабораторних умовах вирощування зеброві амадини, моногамні види, демонструють зниження рівня привабливості до своїх споріднених партнерів. Подібним чином, самці вівсянки очеретяної в тихому середовищі, швидше за все, будуть частиною спареної пари, ніж самці у шумних місцях. Такі ефекти, в кінцевому підсумку, можуть призвести до зменшення репродуктивної здатності птахів у місцях, які мають високий рівень екологічного шуму.

Для фауни нашого парку це означає зменшення кількості різних видів птахів, менше різноманіття їх співу.

А для людей, які прагнуть спокійного відпочинку, гучна музика залишається суттєвим подразником, який псує враження і відпочинок.

Звернення активістів щодо оновленого Проекту організації території нашого РЛП

Ми прочитали дану оновлену версію “ПРОЕКТУ ОРГАНІЗАЦІЇ ТЕРИТОРІЇ РЕГІОНАЛЬНОГО ЛАНДШАФТНОГО ПАРКУ «ПАРТИЗАНСЬКА СЛАВА», ОХОРОНИ, ВІДТВОРЕННЯ ТА РЕКРЕАЦІЙНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЙОГО ПРИРОДНИХ КОМПЛЕКСІВ ТА ОБ’ЄКТІВ” (далі ПОТ).

Висновки, які робимо:

  1. 99% зауважень, які ми надали стосовно попередньої версії даного документу НЕ враховані. Єдина помітна зміна – збільшення площі заповідної зони до 8.8%.

  1. При цьому під господарську діяльність віддають ті самі 45.3% території регіонального ландшафтного парку. А це означає, що на цих 45% природоохоронної території планують створювати всі зручності для ведення господарства і бізнесу, а отже природа не буде збережена. І це – неприпустимо для регіонального ландшафтного парку – втратити так багато через господарську діяльність, в якій, насправді, нема потреби. Для бізнесу і розваг в Дарницькому районі неподалік є інші парки, добре пристосовані для цього – наприклад, Парк імені воїнів-інтернаціоналістів.
    Звертаємо увагу, що у Наказі № 530 від 29 грудня  2005 року “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо складу та змісту Проектів організації територій установ природно-заповідного фонду України” зазначається наступне: “Дуже бажано, зважаючи на першочерговість природоохоронної та рекреаційної функцій РЛП, щоб площа господарської зони була меншою за площу зони регульованої рекреації чи заповідної (заказної) зони. Вона може зменшуватися на користь зони стаціонарної рекреації.”

Запропоноване функціональне планування РЛП

  1. Детально не описаний теперішній стан ландшафтів, щоб гарантувати їх збереження. Без детального опису нема чого зберігати. А якщо не збережуть ландшафти – то втратять регіональний ландшафтний парк. А це суперечить потребам більшості відвідувачів, спортсменів, людей з дітьми, мешканців Червоного Хутору.
  2. Ця нова версія ПОТу не є публічною – ми змогли прочитати її лише після звернення депутата. Таким чином здійснюється спроба приховати від громадськості плани із здійснення суттєвих змін на території об’єкту природно-запоівдного фонду України.
  3. Досі не є з’ясованим питання щодо втрачених територій регіонального ландшафтного парку – при його створенні було 115 га, а тепер стало 95 га. Тому планувати приєднання нових територій за таких обставин означає приховувати старі злодіяння (вилучення 20 га з території регіонального ландшафтного парку без офіційного документального рішення про це).

Отже, дана версія ПОТу суперечить громадським інтересам та задачам, які стоять перед регіональним ландшафтним парком.

Тому ми знову вимагаємо переробити ПОТ відповідно до наданих нами конструктивних зауважень, задач РЛП і рекомендацій Наказу № 530 від 29 грудня  2005 року “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо складу та змісту Проектів організації територій установ природно-заповідного фонду України”.

РЛП Парк партизанської слави — в гармонії з природою

Доброго дня друзі!

Краса цієї осені, якою можна насолоджуватись в нашому парку, наштовхнула нас на усвідомлення того, що вберегти наш парк від знищення може лише прагнення людей бути в гармонії з собою і з природою.

Так, природі і спокійному відпочинку у нашому парку загрожують підприємці.

Одні з них вже крутять гучну музику (у теплий сезон) — і тим самим просто не дають насолодитись красою озер! Зараз вже не романтично гуляти у цих мальовничих місцях з коханими — бо атмосфера зовсім не та — зруйнована ритмічним гоцанням “музики”…

Інші підприємці зараз створили Проект організації території, який передбачає перетворення нашого Парку на розважальний центр. І вони інтенсивно збирають підписи для того, щоб прийняти цей Проект організації території… Якщо їм це вдасться, парк наповнять різноманітні атракціони, шуму стане значно більше, людей теж. В результаті, зникне можливість прогулятись з сплячою у візочку дитиною, щоб не розбудити її; не можна буде спокійно пройтись стежками на самоті або з друзями, насолоджуючись свіжим повітрям і гармонією з природою; стане менше лісових мешканців, яких ми так любимо — зникне острівець тиші і гармонії, такий потрібний нам, жителям міста після важкого робочого тижня

Тож закликаємо вас: бережіть наш парк і його природу від всіх руйнівних впливів — це потрібно для фізичного і душевного здоров’я кожного з нас!

Що робити, якщо ви побачили правопорушення в парку

Якщо ви побачили правопорушення в парку (наприклад, заїзд приватного автотранспорту або розведення багать у пожежонебезпечний період) і хочете зупинити його і попередити наступні такі порушення — одразу викликайте ПОЛІЦІЮ — телефонуйте 102!
Приїде патрульна поліція (якщо не приїде, начальником Управління патрульної поліції у м. Києві є сержант поліції Зозуля Юрій Георгійович, гаряча лінія (044) 254-94-88).

Після цього вимагаємо викликати групу з Дарницького райвідділу поліції для фіксації порушень законодавства в парку! Оформити документи про порушення може тільки група з райвідділу.

Дізнайтесь у поліцейських, яким чином ви можете проконтролювати реєстрацію цих даних про правопорушення.

15 травня відбулась прес-конференція присвячена ППС

В понеділок, 15 травня 2017 року, в впрес-центрі РІА Новини України відбулась прес-конференція на тему “Реконструкція парку” Партизанської слави. Проблеми і рішення “.

В даний час парк “Партизанської слави” в Дарницькому районі столиці хочуть з ландшафтного перетворити в “парк культури і відпочинку”, на кшталт Гідропарку. Згідно наявного Проекту організації території (ПОТ), майже половину загальної площі — 43,587 га, планують відвести під господарську зону (під МАФи, атракціони, виїзну торгівлю, автостоянки), і тільки 0,2 га залишити заповідною зоною. Цей проект був розміщений на офіційній сторінці Дарницької РДА для громадського обговорення. У зв’язку з цим, наприкінці 2016 року в Київраді створили робочу групу з метою недопущення знищення нашої пам’ятки природи.

“Проект організації території регіонального ландшафтного парку “Партизанська слава” (РЛП), охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об’єктів” депутати і громадськість назвали недосконалим. На їхню думку, проект містить масу суттєвих недоліків, які можуть призвести до вкрай негативних наслідків для біосфери парку і знищення його біоресурсів. Зокрема, громадськість обурило, що під “господарську діяльність” хочуть відвести практично половину всієї території парку. Депутати посилаються на слова екологів та активістів, які стверджують, що в Проекті реконструкції парку від 2004 року передбачена заповідна зона, яка займає 5% парку, а господарська — близько 3%, і розташовані вони в абсолютно інших місцях, ніж передбачено в ПОТі.

Реконструкцію Парку “Партизанської слави” обговорювали експерти:

  • начальник управління екології та природних ресурсів Віктор Безотосний (відео),
  • заступник начальника відділу контролю за благоустроєм та охороною навколишнього середовища Дарницької районної в місті Києві державної адміістраціі Костянтин Яловий (відео),
  • депутат Київради, голова постійної комісії Київради з питань екологічної політики Олексій Новіков (відео)

Також дуже цінні думки висловив Сергій Корецький, генеральний директор Незалежного Інтелектуального Центру.

Звертаємо увагу на те, що вся територія регіонально-ландшафтного парку “Партизанської слави” є заповідною. Різні її частини можуть мати різні рівні заповідності. Присутній на заході відомий еколог Олексій Василюк повідомив, що згідно закону, в РЛП має бути не менше 25% заповідної зони (території з максимальним рівнем заповідності).

Ми прагнемо створити Адміністрацію РЛП “Партизанської слави” із спеціалістів-природоохоронців, щоб забезпечити виживання і розвиток нашого парку на сотні років.

Також, нам потрібні інструменти контролю за діяльністю КПУЗН і підприємців, щоб запобігти негативному впливу на екосистему парку, і щоб гарантувати видачу дозволів на проведення господарської  діяльності тільки після проведення попередньої екологічної експертизи (Згідно Закону Про природно-заповідний фонд України).

Дивіться повне відео всієї прес-конференції.

 

Відповідь Дарницького ЛПГ щодо проведення рубок

Оскільки місцеві мешканці висловлювали занепокоєння масштабами вирубки в Микільському лісництві, ми звернулись до комунального підприємства “Дарницьке лісопаркове господарство, як балансоутримувача території, за роз’ясненням щодо проведення рубок.

Активісти ГО “Качине джерельце”: “Головне – відновити ландшафти парку!”

Активісти ГО “Качине джерельце” в кінці лютого 2017 року в черговий раз намагались звернути увагу чиновників на необхідність відновлення та збереження ландшафтів парку Партизанської слави, усього природного комплексу взаємопов’язаних біоценозів, адже саме охорона характерних для південного Полісся еталонних ділянок широколистяних, хвойних та змішаних лісів спільно з ділянками лугової, болотної та водяної рослинності є одним з основних завдань створення РЛП “Партизанська слава” згідно п.2.2 Положення про парк.

Продовження розгляду питання ППС на екологічній комісії

22 лютого 2017 року на засіданні постійної комісії Київради з питань екологічної політики розглядались питання парку Партизанької слави.