ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД УКРАЇНИ У КИЄВІ: Регіональний ландшафтний парк "Парк партизанської слави"

Category Archives: Благоустрій

Держекоінспекція: КО “Київзеленбуд” порушує режим території об’єкту природно-заповідного фонду

Державна екологічна інспекція виявила, що в РЛП “Парк партизанської слави” встановлено самовільне використання території парку в наслідок проведення робіт з розширення площі існуючих пішохідних доріжок та внаслідок … облаштування існуючої грунтової доріжки покриттям ФЕМ, внаслідок чого знесено газон … що є порушенням режиму території об’єкту природно-заповідного фонду України.

Це веде до розгляду справи про адміністративне правопорушення вчинене КО “Київзеленбуд”.
Комунальному об’єднанню “Київзеленбуд” виставлена претензія на відшкодування шкоди заподіяної об’єкту природно-заповідного фонду України — нашому РЛП.

Також, комунальному об’єднанню “Київзеленбуд” видано припис щодо розроблення та затвердження в установленому порядку Проекту організації території РЛП “Парк партизанської слави” та вжиття заходів щодо приведення документів у відповідність із законодавством України про природно-заповідний фонд.

Цей офіційний документ підтверджує те, наскільки недбало працівники КО “Київзеленбуд”, зокрема і працівники КП УЗН Дарницького району (балансоутримувача нашого РЛП) ставляться до збереження існуючої природи парку і його ландшафтів.

Відповідь Держекоінспекції

Відповідь Держекоінспекції

Будемо слідкувати за виконанням КО “Київзеленбуд” пунктів зазначених у цій відповіді від Держекоінспекції.

Держекоінспекція встановила, що КП УЗН Дарницького району порушує охоронний режим РЛП

Державна екологічна інспекція вчергове виявила, що КП УЗН Дарницького району порушує охоронний режим території об’єкта природно-заповідного фонду РЛП “Партизанська слава”. Тут йдеться і про здійснення робіт з капітального ремонту без затвердження відповідного Проекту організації території парку (про необхідність якого ми вже неодноразового говорили); і про встановлення альтанок та атракціонів із порушенням заповідного режиму.

Держекоінспекцією видано припис щодо затвердження в установленому порядку ПОТ та про здійснення заходів щодо звільнення території парку від зони відпочинку “Kacheli” (яку облаштували, отримавши лише Контрольну картку на порушення благоустрою до 22.06.2018р., і відгородили парканом), дерев’яних альтанок, які розрослись біля кафе “Колиба” навпроти адміністративної будівлі УЗНівців, та поодиноких атракціонів.

Нагадаємо, що такі правопорушення з боку КП УЗН Дарницького району, передбачені ст. 91 КУпАП, вже були встановлені Держекоінспекцією в 2016 році. Тоді суд обмежився лише винесенням усного зауваження заступнику директора з благоустрою та експлуатації. На жаль, позитивних змін у ставленні до РЛП та методах господарювання Київзеленбуду з того часу не спостерігаємо. Сподіваємось, що цього разу будуть прийняті відповідні управлінські рішення, котрі все ж таки забезпечать дотримання Закону “Про природно-заповідний фонд України” на території нашого парку та посприяють збереженню його екосистеми.

Київзеленбуд планує багатомільйонний капітальний ремонт в нашому РЛП

Сьогодні на Facebook-сторінці КО “Київзеленбуд” опублікували новину про те, як буде вигдядати парк Партизанської слави після капітального ремонту. Декілька днів тому на сторінці КП УЗН Дарницького району м. Києва опублікували фотографії зустрічі керівництва КП УЗН стосовно обговорення капітального ремонту благоустрою парку Партизанської слави.

Нагадуємо, що мова йде про капітальний ремонт, вартість якого згідно тендерної документації складає більше 46 000 000 гривнь (46 мільйонів!). 3 березня, коли сума за тендером складала 30 000 000 гривнь, ми написали про те, що є багато питань щодо організації цього ремонту в нашому регіональному ландшафтному парку.

Головне питання: чому не виділяють ресурси на створення Адміністрації РЛП, але витрачають такі величезні гроші на ремонт, який не є таким обов’язковим?

Ось фотографії з публікацій комунальних підприємств:

Презентація пропозиції щодо розміщення гойдалок в парку Партизанської слави

19 березня о 15:00 в парку відбулась зустріч-презентація проекту Kacheli (атракціони-гойдалки).

На зустрічі були присутні: директор КП УЗН Дарницького району Філінська Людмила Дмитрівна, її заступник Лисенко Сергій Миколайович, депутат Київради Сулига Юрій Анатолійович, представники компанії Kacheli та мешканці-активісти.

Програма розвитку зеленої зони м. Києва так і не торкнулась нашого РЛП

Виявляється, вже тривалий час діє “Програма розвитку зеленої зони м. Києва…”, яка є попереднім етапом і основою наступних робіт щодо інвентаризації, встановлення і закріплення меж озеленених територій та встановлення обмежень (обтяжень) на використання земельних ділянок у відповідності з постановою Кабміну України від 25.08.2004 р. N 1094 “Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж території природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного значення”.

Проте не бачимо, щоб її виконання торкнулося нашого об’єкту природно-заповідного фонду — РЛП “Парк партизанської слави”. Хоча це не так вже й дивно, якщо взяти до уваги сотні рішень міськради, які паралельно виділяли і продовжують виділяти землю в межах зелених зон під будівництво.

“Програма розвитку зеленої зони Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста” була затверджена ще рішенням Київради №806 / 3381 від 19 липня 2005 року.

Природно, даний документ в першу чергу передбачав проведення інвентаризації зелених зон, щоб мати уявлення про те, що і як фактично змінилося за їх площі і розташуванню. Також КМДА доручалося забезпечити розробку і узгодження проектів землеустрою “з організації та встановлення меж та режимів використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, лісового фонду і зелених насаджень загального користування”.

Цією Програмою в т.ч. було накладено мораторій на вилучення земель з території об’єктів благоустрою зеленого господарства міста. Однак, без правильної фіксації територій усіх парків та скверів Києва в держземкадастр, цей мараторій, як уже не раз писала KV, діє лише номінально.

Протягом десятка років до зазначеної програми вносилися зміни, в основному стосуються лише продовження її дії. Це і дозволяло чиновникам КМДА уникати розглядів “по суті”. Наприклад 07 липня 2016 року дію даної програми було продовжено рішенням Київради №572 / 572 до 31 грудня 2017 року. Тоді передбачалося, що інвентаризація зелених зон точно буде завершена до кінця 2017 року.

По суті, Програма розвитку зелених зон Києва до 2010 року фіксувала площі і розташування всіх зелених зон на території міста, згідно з даними номінально чинного Генплану розвитку Києва до 2020 року. Фактично ж, і абсолютно всім депутатам Київради це добре відомо, сотні рішень міськради паралельно виділяли і продовжують виділяти землю в межах цих зелених зон під будівництво.

Мимоволі згадуються такі болючі слова: “Коли буде зрубане останнє дерево, коли буде отруєна остання річка, коли буде спіймана остання птаха,  тільки тоді людина зрозуміє, що гроші не можна їсти…”

Детальніше про це можете прочитати в більш довгій оригінальній статті.

Нагадаємо, що при створенні нашого РЛП, його площа була 115 га, а згідно останніх документів, які стосуються парку, становить ніби вже 95 га.

Зважаючи на це, ми вимагаємо створити Адміністрацію РЛП “Парк партизанської слави”, яка, зокрема, має гарантувати незмінність площі нашого РЛП.

Приходьте, щоб вирішити питання розміщення гойдалок в нашому РЛП

Друзі, голова КП УЗН Дарницького району повідомила, що в нашому РЛП хочуть встановити гойдалки, і запрошують бажаючих зустрітись в ППС із підрядниками з установки (постачальниками) гойдалок для того, щоб більше дізнатись про ці гойдалки і разом вирішити, чи встановлювати їх і де саме.

В понеділок, 19 березня 2018 року, о 15:00 біля головного входу в РЛП “Парк парктизанської слави” (на вул. Славгородській) відбудеться зустріч з усіма, хто хоче вплинути на розміщення гойдалок у нашому РЛП.
Будь ласка, приходьте.

Будьте готові фотографувати і знімати на відео те, що нам покажуть, і те, про що ми домовимось.

Навіщо витрачати 30 000 000 гривень і знищувати регіональний ландшафтний парк?

Про 30 000 000 гривень

1 березня 2018 року в приміщенні Комунального об’єднання по утриманню зелених насаджень «Київзеленбуд» на вул. Кудрявська, 23 відбулось обговорення, про яке наших активістів повідомили лише за 1,5 години. Нам дуже повезло, що двоє з нас змогли приїхати і представити громадськість на цьому зібранні, де розглядались найближчі плани з капітальної реконструкції регіонального ландшафтного парку «Парк партизанської слави» (далі РЛП ППС).

Серед присутніх були:

  • організатор зустрічі — головний архітектор КО «Київзеленбуд» Панова Галина Василівна,
  • Філінська Людмила Дмитрівна — директор КП УЗН Дарницького району м. Києва ,
  • її заступник Лисенко Сергій Миколайович,
  • головний інженер підрядної компанії (запам’яталось не його ім’я, а те, що він уже був повністю готовий займатись капітальною реконструкцією головного входу в Парк, а потім і всього Парку!).

На цій зустрічі розглядались Передпроектні проробки по об’єкту «Реконструкція парку Партизанської слави у Дарницькому районі» від ТОВ «КП «Київські міські проекти», підписані директором Колесніковою Ганною В’ячеславівною і головним архітектором Писаревським Федором Васильовичем.

Фото 1: Зверніть увагу на ці арки прямокутної форми!

Фото 1: Зверніть увагу на ці арки прямокутної форми!

Цей документ описує роботи, на які заплановано витратити більше 30 000 000 гривень бюджетних грошей. Відповідний тендер оголошений 07.02.2018, подача пропозицій завершується 16.03.2018, і передбачається, що роботи по ньому будуть виконані протягом 07.03.2018 – 31.12.2018. Кількість заявок поданих на участь в тендері станом на сьогодні, 3.03.2018, на сайті ми не знайшли.

Фото 2: Дерев’яні доріжки — наскільки довговічними їх зроблять?

Фото 2: Дерев’яні доріжки — наскільки довговічними їх зроблять?

І зустріч і представлені Передпроектні проробки викликали у нас багато питань:

Надзвичайно показовим є те, що ніде в інформації про тендер не вказано, що мова йде про роботи не просто в парку, а в регіональному ландшафтному парку (далі РЛП), об’єкті природно-заповідного фонду України! Таким чином, природоохоронний статус нашого парку проігнорований. Організатори і виконавці тендеру або не беруть до уваги статусу Парку, або свідомо замовчують його — а це вже карається законом. (Наявні ознаки злочину за статтею 252 Кримінального кодексу України: Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об’єктів природно-заповідного фонду.)

Цікаво, що 893 600 грн. отримало ТОВ “КП “КИЇВСЬКІ МІСЬКІ ПРОЕКТИ” від КО «Київзеленбуд» 19 грудня 2017 року за виконання інженерно-геодезичних вишукувань та передпроектні проробки по об’єкту «Реконструкція парку Партизанської Слави у Дарницькому районі»  – див. джерело. В тендері на ці роботи брало участь лише ТОВ “КП “КИЇВСЬКІ МІСЬКІ ПРОЕКТИ”. І головне, що ці дорогі передпроектні проробки не виявили природоохоронний статус нашого парку!

Також, звертаємо увагу на те, що присутній на зустрічі головний інженер компанії-підрядника по капітальній реконструкції головного входу в Парк говорив так, ніби вже отримав підряд на ці роботи! І це при тому, що подача тендерних пропозицій завершується 16.03.2018!

Ще одна проблема: Архітектор повідомила, що при розробці схем функціонально-просторової організації території парку, відштовхувалась від Проекту організації території (далі ПОТ) РЛП «Парк партизанської слави» (який, навіть не є затвердженим). Ми вже писали (в публікації 1 і публікації 2) про массу суттєвих недоліків цього ПОТу і про те, що надавали свої зауваження до нього. На схемах показаних архітектором ми побачили, що наші зауваження не враховані! І взагалі, поки ПОТ Парку не затверджений, робити реконструкцію просто безглуздо — схеми організації території зміняться — і доведеться робити нову реконструкцію. (Стоп, ні, не безглуздо! Це ж буде додаткова можливість підрядникам заробити грошей!)

В той же час існує Проект реконструкції регіонального ландшафтного парку «Парк партизанської слави» від 2004 року — і він все ще діє, але дані Передпроектні проробки його просто ігнорують!

Крім того, вражає те, що дана реконструкція 2018 року просто перекреслює результати першого етапу реконструкції 2008 року! А на останню було витрачено 50 000 000 грн (точніше — 49 861 824 грн. — судячи з Розпорядження Київської міської державної адміністрації № 627 від 7 травня 2008 року; зверніть увагу на фразу «викласти техніко-економічні показники згідно з обсягами, досягнутими при реконструкції парку»).

Також нас дуже здивував перелік робіт, вказаний у Додатку №4 Технічні вимоги тендера на 30 000 000 грн:

Фото 3: Таблиця з Додатку №4 Технічні вимоги

Фото 3: Таблиця з Додатку №4 Технічні вимоги

Схоже, що планують все демонтувати, а потім все аналогічне встановити на тих самих місцях. Виникає багато питань:

  • Чи справді є необхідність витрачати бюджетні гроші на всі ці роботи?
  • Невже потрібно, наприклад, ремонтувати туалет, який переважно стоїть закритим?
  • Фонтан взагалі демонтують (щоб капітально реконструювати вхід в Парк і поставити арки згідно Передпроектних проробок) чи просто відремонтують (згідно цього переліку робіт)?
  • Чи потрібно капітально переробляти існуючий головний вхід до парку? Можливо краще зробити інший, сучасний вхід з вулиці Тростянецької — і цим зменшити навантаження на вхід з вулиці Славгородської?

 

Зважаючи на все це, ГО «Качине Джерельце» звертається до Мера Києва з пропозицією змінити ТЗ на реконструкцію парку, врахувавши, що це регіональний ландшафтний парк — об’єкт Природно-заповідного фонду України, ландшафти якого потрібно зберегти для наступних поколінь.

 

Додамо, що ми, захисники ПЛП ППС, вважаємо, що кошти, які хочуть освоїти з вказівки мера міста Києва Кличка, краще спрямувати на створення Адміністрації ППС — яка буде кваліфіковано і професійно вирішувати, що справді потрібно робити в нашому РЛП та берегти природу парку.

 

Про ландшафтний парк

Чим ландшафтний парк відрізняється від звичайного парку? Давайте ознайомимось з визначеннями цих та подібних термінів:

Регіональні ландшафтні (пейзажні) парки (РЛП) — окрема категорія територій і об’єктів природно-заповідного фонду. Є природоохоронними рекреаційними установами місцевого чи регіонального значення, що створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних природних комплексів та об’єктів, а також забезпечення умов для організованого відпочинку населення.

Парк (1) — це спеціальна обмежена природна або штучна територія, виділена переважно з метою рекреації, відпочинку. Парки бувають двох типів: громадські парки і національні парки (заповідники).

Парк (2) — земельна ділянка з природною чи спеціально посадженою рослинністю, алеями, водоймами, з різним устаткуванням.

Міський парк (англ. Urban park; також відомий як муніципальний парк (англ. municipal park) у Північній Америці) — публічне місце в межах міста, яке служить для відпочинку, розваг та занять спортом місцевого населення. Облаштування та утримання міських парків є обов’язком уряду міста, муніципалітету або в деяких випадках державної адміністрації. Деякі парки мають дитячі ігрові майданчики, ставки, або тренажери для занять спортом.

Як бачите, головна мета створення та існування ландшафтного парку суттєво відрізняється від мети звичайного парку, і полягає у збереженні в природному стані типових або унікальних природних комплексів та об’єктів.

Забудувати ландшафтний парк різними спорудами і атракціонами означає пошкодити його екосистеми і з часом знищити їх – а отже і сам ландшафтний парк. Тому всі зміни в ландшафтному парку мають бути узгоджені з професійними екологами, які добре розбираються у місцевій флорі і фауні, і знають як впроваджувати зміни так, щоб зберегти і екосистеми і природні ландшафти.

Саме тому ми вимагаємо створити Адміністрацію РЛП «Парк партизанської слави» — щоб в її складі були професійні екологи, які гарантували збереження в природному стані типових або унікальних природних комплексів та об’єктів, і правильним чином розвивали парк і його зручність для відвідувачів.

Ми розуміємо, що балансоутримувачу (КО «Київзеленбуд») така Адміністрація буде заважати швидко і в повній мірі освоювати бюджетні кошти. Але Парк партизанської слави існує не для освоєння грошей, а для збереження природи, її різноманіття і краси, свіжого повітря та інших елементів таких важливих для якісного душевного відпочинку відвідувачів і гармонізації їх стану.

На цьому стоїмо.

 

Просимо вас розповісти знайомим і друзям про особливу роль ландшафтного парку!

 

Цікаво, що в нашому законодавстві є документ, який регламентує поводження з природою — Всесвітня Хартія природи. Наведемо неофіційний переклад українською мовою пункту 11 з неї:

Генеральна Асамблея, … усвідомлюючи, що:

a) людство є частиною природи і життя залежить від безперервного функціонування природних систем, які є джерелом енергії і поживних речовин,

b) цивілізація сягає своїм корінням в природу, яка наклала відбиток на людську культуру і вплинула на всі твори мистецтва і наукові звершення, і саме життя в гармонійній злагоді з природою надає людині найкращі можливості для розвитку її творчих завдатків, відпочинку та організації дозвілля,

11. Діяльність, здатна здійснювати шкідливий вплив на природу, повинна контролюватися, і слід використовувати найбільш підходящу технологію, яка може зменшити масштаби небезпеки або інших шкідливих наслідків для природи;

зокрема:

a) необхідно утримуватися від діяльності, яка може завдати непоправної шкоди природі;

b) діяльності, що приховує в собі підвищену небезпеку для природи, повинен передувати глибокий аналіз, і особи, які здійснюють таку діяльність, повинні довести, що передбачувана користь від неї значно більша, ніж збиток, який може бути нанесений природі, а у випадках, коли можливий згубний вплив такої діяльності чітко не встановлено, вона не повинна вживатися;

c) діяльності, яка може завдати шкоди природі, повинна передувати оцінка її можливих наслідків, і дослідження про вплив проектів з метою розвитку на природу слід проводити досить завчасно, і якщо прийнято рішення про проведення такої діяльності, вона повинна здійснюватися на плановій основі і вестися таким чином , щоб до мінімуму скоротити її можливі шкідливі наслідки;

d) діяльність у галузі сільського господарства, скотарства, лісового господарства і рибальства слід вести з урахуванням особливостей і запасів природних ресурсів даних районів;e) райони, що прийшли в результаті діяльності людини в занепад, підлягають відновленню відповідно до свого природного потенціалу і вимог добробуту населення, яке проживає в цих районах.

 

 

Екоакустика і вплив гучної музики на мешканців нашого парку

Ми вже чимало писали про те, як гучна музика заважає насолоджуватись красою нашого парку. Наведемо наукові дані стосовно цієї теми.

У США звертають увагу на необхідність збереження природного звукового ландшафту (soundscape). Вивченням питань впливу акустичного середовища на живі організми займається окрема дисципліна — екоакустика або soundscape ecology, а в National Park Service є спеціальний відділ зі збереження звуків природи — див https://www.nps.gov/orgs/1050/index.htm.

Зі статті про Soundscape ecology:

Антропофонія (звуки створені людиною), в кінцевому підсумку, може мати вплив на пташиний світ. Одне дослідження, присвячене складу пташиної популяції, показало, що середовища проживання, що піддаються впливу антропофонії (звуків створених людиною), містила менше видів птахів, ніж регіони без шуму, однак обидві області мали однакову кількість гнізд.

Фактично, рівень виживання виводків гнізд в шумних місцях існування був вищим, ніж у тих гнізд, які знаходяться в контрольованих місцях існування, мабуть, тому що в шумному середовищі проживало менше сойок, які є головними хижаками, що полюють на гнізда інших птахів. Таким чином, антропофонія може негативно впливати на різноманіття місцевих видів, але види, які здатні впоратися з шумовими порушеннями, можуть фактично вигравати від виключення впливу негативних видів у цих районах.

Інші експерименти показують, що шумове забруднення може вплинути на системи спарюваних птахів шляхом зміни сили парних зв’язків. Під дією високоамплітудного (гучного) екологічного шуму в лабораторних умовах вирощування зеброві амадини, моногамні види, демонструють зниження рівня привабливості до своїх споріднених партнерів. Подібним чином, самці вівсянки очеретяної в тихому середовищі, швидше за все, будуть частиною спареної пари, ніж самці у шумних місцях. Такі ефекти, в кінцевому підсумку, можуть призвести до зменшення репродуктивної здатності птахів у місцях, які мають високий рівень екологічного шуму.

Для фауни нашого парку це означає зменшення кількості різних видів птахів, менше різноманіття їх співу.

А для людей, які прагнуть спокійного відпочинку, гучна музика залишається суттєвим подразником, який псує враження і відпочинок.

Звернення активістів щодо оновленого Проекту організації території нашого РЛП

Ми прочитали дану оновлену версію “ПРОЕКТУ ОРГАНІЗАЦІЇ ТЕРИТОРІЇ РЕГІОНАЛЬНОГО ЛАНДШАФТНОГО ПАРКУ «ПАРТИЗАНСЬКА СЛАВА», ОХОРОНИ, ВІДТВОРЕННЯ ТА РЕКРЕАЦІЙНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЙОГО ПРИРОДНИХ КОМПЛЕКСІВ ТА ОБ’ЄКТІВ” (далі ПОТ).

Висновки, які робимо:

  1. 99% зауважень, які ми надали стосовно попередньої версії даного документу НЕ враховані. Єдина помітна зміна – збільшення площі заповідної зони до 8.8%.

  1. При цьому під господарську діяльність віддають ті самі 45.3% території регіонального ландшафтного парку. А це означає, що на цих 45% природоохоронної території планують створювати всі зручності для ведення господарства і бізнесу, а отже природа не буде збережена. І це – неприпустимо для регіонального ландшафтного парку – втратити так багато через господарську діяльність, в якій, насправді, нема потреби. Для бізнесу і розваг в Дарницькому районі неподалік є інші парки, добре пристосовані для цього – наприклад, Парк імені воїнів-інтернаціоналістів.
    Звертаємо увагу, що у Наказі № 530 від 29 грудня  2005 року “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо складу та змісту Проектів організації територій установ природно-заповідного фонду України” зазначається наступне: “Дуже бажано, зважаючи на першочерговість природоохоронної та рекреаційної функцій РЛП, щоб площа господарської зони була меншою за площу зони регульованої рекреації чи заповідної (заказної) зони. Вона може зменшуватися на користь зони стаціонарної рекреації.”

Запропоноване функціональне планування РЛП

  1. Детально не описаний теперішній стан ландшафтів, щоб гарантувати їх збереження. Без детального опису нема чого зберігати. А якщо не збережуть ландшафти – то втратять регіональний ландшафтний парк. А це суперечить потребам більшості відвідувачів, спортсменів, людей з дітьми, мешканців Червоного Хутору.
  2. Ця нова версія ПОТу не є публічною – ми змогли прочитати її лише після звернення депутата. Таким чином здійснюється спроба приховати від громадськості плани із здійснення суттєвих змін на території об’єкту природно-запоівдного фонду України.
  3. Досі не є з’ясованим питання щодо втрачених територій регіонального ландшафтного парку – при його створенні було 115 га, а тепер стало 95 га. Тому планувати приєднання нових територій за таких обставин означає приховувати старі злодіяння (вилучення 20 га з території регіонального ландшафтного парку без офіційного документального рішення про це).

Отже, дана версія ПОТу суперечить громадським інтересам та задачам, які стоять перед регіональним ландшафтним парком.

Тому ми знову вимагаємо переробити ПОТ відповідно до наданих нами конструктивних зауважень, задач РЛП і рекомендацій Наказу № 530 від 29 грудня  2005 року “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо складу та змісту Проектів організації територій установ природно-заповідного фонду України”.

РЛП Парк партизанської слави — в гармонії з природою

Доброго дня друзі!

Краса цієї осені, якою можна насолоджуватись в нашому парку, наштовхнула нас на усвідомлення того, що вберегти наш парк від знищення може лише прагнення людей бути в гармонії з собою і з природою.

Так, природі і спокійному відпочинку у нашому парку загрожують підприємці.

Одні з них вже крутять гучну музику (у теплий сезон) — і тим самим просто не дають насолодитись красою озер! Зараз вже не романтично гуляти у цих мальовничих місцях з коханими — бо атмосфера зовсім не та — зруйнована ритмічним гоцанням “музики”…

Інші підприємці зараз створили Проект організації території, який передбачає перетворення нашого Парку на розважальний центр. І вони інтенсивно збирають підписи для того, щоб прийняти цей Проект організації території… Якщо їм це вдасться, парк наповнять різноманітні атракціони, шуму стане значно більше, людей теж. В результаті, зникне можливість прогулятись з сплячою у візочку дитиною, щоб не розбудити її; не можна буде спокійно пройтись стежками на самоті або з друзями, насолоджуючись свіжим повітрям і гармонією з природою; стане менше лісових мешканців, яких ми так любимо — зникне острівець тиші і гармонії, такий потрібний нам, жителям міста після важкого робочого тижня

Тож закликаємо вас: бережіть наш парк і його природу від всіх руйнівних впливів — це потрібно для фізичного і душевного здоров’я кожного з нас!