22 лютого 2017 року на засіданні постійної комісії Київради з питань екологічної політики розглядались питання парку Партизанької слави.

Слово було надано Андрію Освіцінському (помічнику депутата Київради попереднього скликання Олексія Логвіна, за підтримки якого було розроблено проект благоустрою парку): «Коли ми потрапили в парк Партизанської слави і побачили його потенціал, у нас виникла ідея, що його можна зробити кращим парком в Україні. Ми провели конкурс серед архітекторів-волонтерів щодо їхніх концепцій розвитку ППС, було створено журі з професійних архітекторів, в якому була представник Департаменту архітектури та містобудування – Ганна Бондар. Було відібрано шість концепцій, але ми зрозуміли, що вони не є досконалими для реалізації. В подальшому нам допоміг Віктор Зотов – відомий архітектор, який організовує архітектурні фестивалі. З цього моменту ми почали розроблювати план розвитку парку. На той час вже існував діючий план реконструкції, який знаходився в Київзеленбуді. Ми повністю вивчили існуючий стан парку, комунікації, переглянули документацію, на основі чого створили новий проект, в якому було враховано і зонування, і доріжки, і освітлення, і меблі, і сміття, і торгівля – все, що важливо для створення внутрішньої інфраструктури парку. Цей проект ми демонстрували в самому парку, привозили проектор, збирались мешканці, їм подобалось. ІТ-меценати були готові дати мільйони гривень на реалізацію цього проекту. Чому ж не вийшло? Не було людини зі сторони адміністрації, котра допомогла б нам в реалізації. У нас був проект, гроші і головне – бажання, але не було людини, яка б допомогла в реалізації, наприклад, у співпраці з Київенерго. Ми приходили туди, а нам казали: «Ви ж волонтери, чому ніхто не прийшов з адміністрації?». УЗН також не допомагали. Прохання запросити нас в робочу групи, ми надамо всі напрацювання. У нас є план розвитку парку, жоден парк Києва не має такого плану. Ми готові допомагати. Якщо все буде добре, ми, можливо, допоможемо залучити ІТ-меценатів».

К.Яловий, голова екологічної комісії, зазначив: «Ваша позиція є дуже важливою, ми прислухаємось до ваших напрацювань. Є пропозиція: по-перше, взяти до відома вашу інформацію; по-друге, інформацію, яка у вас є, направити в Управління екології, щоб вони її опрацювали разом із Зеленбудом. Також прошу залучити громаду до обговорення концепції розвитку парку, яка зараз розробляється. Я впевнений, що вас запросять на засідання робочої групи, яке пройде найближчим часом, ці напрацювання будуть враховані, і парк буде ще кращий та набагато зручніший для людей, які мешкають біля нього».

Однак, представник громадськості, активіст Сергій Попов зауважив: «Це проект благоустрою парку, в ньому є цікаві і важливі речі для парку, але він наскрізь пронизаний словом «благоустрій», який може посприяти знищенню тих ландшафтів, які там є і були занедбані протягом останніх 20 років, тому на першому місці має бути збереження ландшафтів».

Присутні на засіданні також висловили думку, що наразі існує багато ініціатив, любительських розробок, але варто залучити керівників, відповідальних за територію ППС, зібрати всі напрацювання та розробити повноцінну містобудівну документацію розвитку ППС, як об’єкта ПЗФ, з проведенням усіх необхідних експертиз.

Депутат Г.Сандалова просила уточнити, де знаходиться точка прийняття рішення, хто може фахово оцінити проект і кого важливо до цього залучати.

К. Яловий відповів: «В Управлінні екології та природних ресурсів, начальником якого є А.М.Мальований – він буде тим, хто затверджуватиме даний проект рішення. А ми вже будемо вирішувати підтримувати його чи ні. І далі проект вже буде розглядатись Київрадою».

А.М.Мальований поінформував: «Ми в Управлінні вже близько року вивчаємо напрацювання, які є, в тому числі і цей проект благоустрою, у нас була можливість з ним попередньо ознайомитись. Так, там дійсно є багато цікавих речей, які можна врахувати як в розробці проекту реконструкції парку, так і в частині доопрацювання Проекту організації території. Ми розглядаємо, з точки природоохоронного законодавства, єдиний важливий на сьогодні документ – Проект організації території, який передбачений законом «Про природно-заповідний фонд України», адже парк Партизанської слави є об’єктом ПЗФ. На щастя, межі його встановлені, винесені, є державний акт на право користування. Це один з небагатьох об’єктів, для якого чітко встановлені межі, що є великим позитивом. Немає подвоєнь ні балансоутримувачів, ні точок прийняття рішень. Є комунальне підприємство,  чітко визначений балансоутримувач з чітко визначеними межами – УЗН Дарницького району, яким керує КО «Київзеленбуд». Це перша теза. По-друге, є розроблений, замовлений офіційно Дарницьким районом Проект організації території, профінансований, визначений переможець конкурсу. Так, до цього проекту є багато зауважень. Його дивився депутат Олексій Новіков. Перша ітерація наших зауважень – 14 загальних позицій, основна з яких – це маленька територія зони, яка відводиться для заповідання (не стаціонарної рекреації, не господарської зони) – вже була врахована розробником. Певні зауваження ще залишились. Це є основний на сьогоднішній день документ, тому ми готові на нашій базі організувати взаємодію під головуванням членів робочої групи з усіма вищезгаданими особами, зацікавленими  в тому, щоб парк, дійсно, як одна з найкращих перлин міста Києва загальною площею 94 га, зацвів новими барвами. Ми готові зайнятися цією роботою, ми вже її фактично проводимо».

Варто зазначити, що в орієнтовному плані проведення консультацій з громадськістю ДРДА запланувала розгляд питання ППС на березень 2017 року. 

Повний відеозапис засідання можна переглянути за посиланням (розгляд питання 1 год 16 хв – 1 год 27 хв запису)