ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД УКРАЇНИ У КИЄВІ: Регіональний ландшафтний парк "Парк партизанської слави"

Monthly Archives: Грудень 2017

Важлива інформація від Мінприроди стосовно Проекту організації території

Важлива інформація стосовно розроблення Проекту організації території нашого РЛП!
Департамент екомережі та природно-заповідного фонду Мінприроди повідомив, зокрема,  наступне:
“…розроблення Проекту організації території організація-розробник здійснює у співпраці зі спеціальною адміністрацією парку.
Вимоги цього Положення є обов’язковими під час розроблення, затвердження та впровадження Проекту організації території РЛП.”
Таким чином, спершу мають створити спеціальну адміністрацію Парку партизанської слави, а вже потім можуть розробляти Проект організації території.

Наш РЛП у відео-кліпі до романтичної пісні

Молодий український інді-дует Peredmova презентували новий відеокліп.

Переглядаючи його, кожен може пригадати ті моменти, коли спілкування з природою допомагало відновити душевну рівновагу, порозумітись із самим собою та Всесвітом.

Хто впізнає одну із локацій? (Знімали не лише в ППС.)

Екоакустика і вплив гучної музики на мешканців нашого парку

Ми вже чимало писали про те, як гучна музика заважає насолоджуватись красою нашого парку. Наведемо наукові дані стосовно цієї теми.

У США звертають увагу на необхідність збереження природного звукового ландшафту (soundscape). Вивченням питань впливу акустичного середовища на живі організми займається окрема дисципліна — екоакустика або soundscape ecology, а в National Park Service є спеціальний відділ зі збереження звуків природи — див https://www.nps.gov/orgs/1050/index.htm.

Зі статті про Soundscape ecology:

Антропофонія (звуки створені людиною), в кінцевому підсумку, може мати вплив на пташиний світ. Одне дослідження, присвячене складу пташиної популяції, показало, що середовища проживання, що піддаються впливу антропофонії (звуків створених людиною), містила менше видів птахів, ніж регіони без шуму, однак обидві області мали однакову кількість гнізд.

Фактично, рівень виживання виводків гнізд в шумних місцях існування був вищим, ніж у тих гнізд, які знаходяться в контрольованих місцях існування, мабуть, тому що в шумному середовищі проживало менше сойок, які є головними хижаками, що полюють на гнізда інших птахів. Таким чином, антропофонія може негативно впливати на різноманіття місцевих видів, але види, які здатні впоратися з шумовими порушеннями, можуть фактично вигравати від виключення впливу негативних видів у цих районах.

Інші експерименти показують, що шумове забруднення може вплинути на системи спарюваних птахів шляхом зміни сили парних зв’язків. Під дією високоамплітудного (гучного) екологічного шуму в лабораторних умовах вирощування зеброві амадини, моногамні види, демонструють зниження рівня привабливості до своїх споріднених партнерів. Подібним чином, самці вівсянки очеретяної в тихому середовищі, швидше за все, будуть частиною спареної пари, ніж самці у шумних місцях. Такі ефекти, в кінцевому підсумку, можуть призвести до зменшення репродуктивної здатності птахів у місцях, які мають високий рівень екологічного шуму.

Для фауни нашого парку це означає зменшення кількості різних видів птахів, менше різноманіття їх співу.

А для людей, які прагнуть спокійного відпочинку, гучна музика залишається суттєвим подразником, який псує враження і відпочинок.