Задум
Вже давно, ми, активісти, які піклуються про Парк партизанської слави (офіційно – парк “Партизанська слава”), думали про те, як захистити зелені насадження парку від автомобілів.

Декілька тижнів тому прийшла чудова ідея: треба парк по периметру обсадити деревами – вони точно з часом не гниють (на противагу дерев’яним кілкам), та й виглядають краще, ніж кілки.
До того ж згадайте “Теорію розбитого вікна”: на доглянутій території (де відчувається рука хазяїна) люди шкодять значно рідше, ніж на недоглянутій території. Посаджені кущі і дерева створюють саме відчуття доглянутості території.

Дія
Отже, 23 і 24 жовтня 2010р. активісти висаджували в Парку дерева і кущі (густий чагарник також заважатиме заїзду машин).
Дерева і кущі висадили вздовж межі парку (зі сторони вул. Хвильового).

За перший день ми висадили 66 кущів і 67 дерев. Саджанці і лопати надало КП УЗН Дарницького району, молоденькі клени ми викопували самотужки у тих місцях, де вони ростуть дуже густо. Також КП УЗН завезло землю в місця, де ми саджали кущі і дерева.

24 жовтня ми саджали лише дерева. Носити землю доводилось дуже далеко, та й саджанці викопували далеко від місця посадки – тож посадили ми 65 кленів – теж чимало!

Ми сумістили корисне із приємним: захист Парку + активний відпочинок!

Минулого тижня мені написала Катерина Бурега із пропозицією посадити в Парку саджанці волоського горіха (грецкий орех) – вона отримала їх від рідних.
Чудова ідея! Це гарна нагода зустрітись, попрацювати і поспілкуватись із людьми які піклуються про Парк Партизанської Слави!
Тож я домовився із відповідальною за озеленення Парку, попросив допомогти нам із лопатами, відрами і тачкою для перевезення чорнозему.

І от чудового осіннього ранку, 31 жовтня, ми зустрілися біля озера:
– Катя із чоловіком Станіславом
– Юля
– Олександр Васильович (працівник Парку)
– я (Юра Пивоваренко)

Частину дерев ми тут і посадили – біля озера:

 

Я посадив перше дерево у своєму житті!

Ура!!!

Другу частину дерев ми посадили ближче до зеленого театру:

Тут вже до нас долучилися моя мама зі знайомою із міста Саки (вони принесли нам гарячого чаю!)

а потім ще й малеча!

Це таке задоволення бачити дитинку, яка охоче садовить дерево! Стільки захоплення і бажання прийняти участь у процесі!

Молоде покоління вже змалку  працює задля кращого майбутнього 🙂
Це радує!

Автор публікації Юрій Пивоваренко