Виявляється, вже тривалий час діє “Програма розвитку зеленої зони м. Києва…”, яка є попереднім етапом і основою наступних робіт щодо інвентаризації, встановлення і закріплення меж озеленених територій та встановлення обмежень (обтяжень) на використання земельних ділянок у відповідності з постановою Кабміну України від 25.08.2004 р. N 1094 “Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж території природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного значення”.

Проте не бачимо, щоб її виконання торкнулося нашого об’єкту природно-заповідного фонду — РЛП “Парк партизанської слави”. Хоча це не так вже й дивно, якщо взяти до уваги сотні рішень міськради, які паралельно виділяли і продовжують виділяти землю в межах зелених зон під будівництво.

“Програма розвитку зеленої зони Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста” була затверджена ще рішенням Київради №806 / 3381 від 19 липня 2005 року.

Природно, даний документ в першу чергу передбачав проведення інвентаризації зелених зон, щоб мати уявлення про те, що і як фактично змінилося за їх площі і розташуванню. Також КМДА доручалося забезпечити розробку і узгодження проектів землеустрою “з організації та встановлення меж та режимів використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, лісового фонду і зелених насаджень загального користування”.

Цією Програмою в т.ч. було накладено мораторій на вилучення земель з території об’єктів благоустрою зеленого господарства міста. Однак, без правильної фіксації територій усіх парків та скверів Києва в держземкадастр, цей мараторій, як уже не раз писала KV, діє лише номінально.

Протягом десятка років до зазначеної програми вносилися зміни, в основному стосуються лише продовження її дії. Це і дозволяло чиновникам КМДА уникати розглядів “по суті”. Наприклад 07 липня 2016 року дію даної програми було продовжено рішенням Київради №572 / 572 до 31 грудня 2017 року. Тоді передбачалося, що інвентаризація зелених зон точно буде завершена до кінця 2017 року.

По суті, Програма розвитку зелених зон Києва до 2010 року фіксувала площі і розташування всіх зелених зон на території міста, згідно з даними номінально чинного Генплану розвитку Києва до 2020 року. Фактично ж, і абсолютно всім депутатам Київради це добре відомо, сотні рішень міськради паралельно виділяли і продовжують виділяти землю в межах цих зелених зон під будівництво.

Мимоволі згадуються такі болючі слова: “Коли буде зрубане останнє дерево, коли буде отруєна остання річка, коли буде спіймана остання птаха, — тільки тоді людина зрозуміє, що гроші не можна їсти…”

Детальніше про це можете прочитати в більш довгій оригінальній статті.

Нагадаємо, що при створенні нашого РЛП, його площа була 115 га, а згідно останніх документів, які стосуються парку, становить ніби вже 95 га.

Зважаючи на це, ми вимагаємо створити Адміністрацію РЛП “Парк партизанської слави”, яка, зокрема, має гарантувати незмінність площі нашого РЛП.

Про 30 000 000 гривень

1 березня 2018 року в приміщенні Комунального об’єднання по утриманню зелених насаджень «Київзеленбуд» на вул. Кудрявська, 23 відбулось обговорення, про яке наших активістів повідомили лише за 1,5 години. Нам дуже повезло, що двоє з нас змогли приїхати і представити громадськість на цьому зібранні, де розглядались найближчі плани з капітальної реконструкції регіонального ландшафтного парку «Парк партизанської слави» (далі РЛП ППС).

Серед присутніх були:

• організатор зустрічі — головний архітектор КО «Київзеленбуд» Панова Галина Василівна,
• Філінська Людмила Дмитрівна — директор КП УЗН Дарницького району м. Києва ,
• її заступник Лисенко Сергій Миколайович,
• головний інженер підрядної компанії (запам’яталось не його ім’я, а те, що він уже був повністю готовий займатись капітальною реконструкцією головного входу в Парк, а потім і всього Парку!).

На цій зустрічі розглядались Передпроектні проробки по об’єкту «Реконструкція парку Партизанської слави у Дарницькому районі» від ТОВ «КП «Київські міські проекти», підписані директором Колесніковою Ганною В’ячеславівною і головним архітектором Писаревським Федором Васильовичем.

Фото 1: Зверніть увагу на ці арки прямокутної форми!

Цей документ описує роботи, на які заплановано витратити більше 30 000 000 гривень бюджетних грошей. Відповідний тендер оголошений 07.02.2018, подача пропозицій завершується 16.03.2018, і передбачається, що роботи по ньому будуть виконані протягом 07.03.2018 – 31.12.2018. Кількість заявок поданих на участь в тендері станом на сьогодні, 3.03.2018, на сайті ми не знайшли.

Фото 2: Дерев’яні доріжки — наскільки довговічними їх зроблять?

І зустріч і представлені Передпроектні проробки викликали у нас багато питань:

Надзвичайно показовим є те, що ніде в інформації про тендер не вказано, що мова йде про роботи не просто в парку, а в регіональному ландшафтному парку (далі РЛП), об’єкті природно-заповідного фонду України! Таким чином, природоохоронний статус нашого парку проігнорований. Організатори і виконавці тендеру або не беруть до уваги статусу Парку, або свідомо замовчують його — а це вже карається законом. (Наявні ознаки злочину за статтею 252 Кримінального кодексу України: Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об’єктів природно-заповідного фонду.)

Цікаво, що 893 600 грн. отримало ТОВ “КП “КИЇВСЬКІ МІСЬКІ ПРОЕКТИ” від КО «Київзеленбуд» 19 грудня 2017 року за виконання інженерно-геодезичних вишукувань та передпроектні проробки по об’єкту «Реконструкція парку Партизанської Слави у Дарницькому районі»  – див. джерело. В тендері на ці роботи брало участь лише ТОВ “КП “КИЇВСЬКІ МІСЬКІ ПРОЕКТИ”. І головне, що ці дорогі передпроектні проробки не виявили природоохоронний статус нашого парку!

Також, звертаємо увагу на те, що присутній на зустрічі головний інженер компанії-підрядника по капітальній реконструкції головного входу в Парк говорив так, ніби вже отримав підряд на ці роботи! І це при тому, що подача тендерних пропозицій завершується 16.03.2018!

Ще одна проблема: Архітектор повідомила, що при розробці схем функціонально-просторової організації території парку, відштовхувалась від Проекту організації території (далі ПОТ) РЛП «Парк партизанської слави» (який, навіть не є затвердженим). Ми вже писали (в публікації 1 і публікації 2) про массу суттєвих недоліків цього ПОТу і про те, що надавали свої зауваження до нього. На схемах показаних архітектором ми побачили, що наші зауваження не враховані! І взагалі, поки ПОТ Парку не затверджений, робити реконструкцію просто безглуздо — схеми організації території зміняться — і доведеться робити нову реконструкцію. (Стоп, ні, не безглуздо! Це ж буде додаткова можливість підрядникам заробити грошей!)

В той же час існує Проект реконструкції регіонального ландшафтного парку «Парк партизанської слави» від 2004 року — і він все ще діє, але дані Передпроектні проробки його просто ігнорують!

Крім того, вражає те, що дана реконструкція 2018 року просто перекреслює результати першого етапу реконструкції 2008 року! А на останню було витрачено 50 000 000 грн (точніше — 49 861 824 грн. — судячи з Розпорядження Київської міської державної адміністрації № 627 від 7 травня 2008 року; зверніть увагу на фразу «викласти техніко-економічні показники згідно з обсягами, досягнутими при реконструкції парку»).

Також нас дуже здивував перелік робіт, вказаний у Додатку №4 Технічні вимоги тендера на 30 000 000 грн:

Фото 3: Таблиця з Додатку №4 Технічні вимоги

Схоже, що планують все демонтувати, а потім все аналогічне встановити на тих самих місцях. Виникає багато питань:

• Чи справді є необхідність витрачати бюджетні гроші на всі ці роботи?
• Невже потрібно, наприклад, ремонтувати туалет, який переважно стоїть закритим?
• Фонтан взагалі демонтують (щоб капітально реконструювати вхід в Парк і поставити арки згідно Передпроектних проробок) чи просто відремонтують (згідно цього переліку робіт)?
• Чи потрібно капітально переробляти існуючий головний вхід до парку? Можливо краще зробити інший, сучасний вхід з вулиці Тростянецької — і цим зменшити навантаження на вхід з вулиці Славгородської?

Зважаючи на все це, ГО «Качине Джерельце» звертається до Мера Києва з пропозицією змінити ТЗ на реконструкцію парку, врахувавши, що це регіональний ландшафтний парк — об’єкт Природно-заповідного фонду України, ландшафти якого потрібно зберегти для наступних поколінь.

Додамо, що ми, захисники ПЛП ППС, вважаємо, що кошти, які хочуть освоїти з вказівки мера міста Києва Кличка, краще спрямувати на створення Адміністрації ППС — яка буде кваліфіковано і професійно вирішувати, що справді потрібно робити в нашому РЛП та берегти природу парку.

Про ландшафтний парк

Чим ландшафтний парк відрізняється від звичайного парку? Давайте ознайомимось з визначеннями цих та подібних термінів:

Регіональні ландшафтні (пейзажні) парки (РЛП) — окрема категорія територій і об’єктів природно-заповідного фонду. Є природоохоронними рекреаційними установами місцевого чи регіонального значення, що створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних природних комплексів та об’єктів, а також забезпечення умов для організованого відпочинку населення.

Парк (1) — це спеціальна обмежена природна або штучна територія, виділена переважно з метою рекреації, відпочинку. Парки бувають двох типів: громадські парки і національні парки (заповідники).

Парк (2) — земельна ділянка з природною чи спеціально посадженою рослинністю, алеями, водоймами, з різним устаткуванням.

Міський парк (англ. Urban park; також відомий як муніципальний парк (англ. municipal park) у Північній Америці) — публічне місце в межах міста, яке служить для відпочинку, розваг та занять спортом місцевого населення. Облаштування та утримання міських парків є обов’язком уряду міста, муніципалітету або в деяких випадках державної адміністрації. Деякі парки мають дитячі ігрові майданчики, ставки, або тренажери для занять спортом.

Як бачите, головна мета створення та існування ландшафтного парку суттєво відрізняється від мети звичайного парку, і полягає у збереженні в природному стані типових або унікальних природних комплексів та об’єктів.

Забудувати ландшафтний парк різними спорудами і атракціонами означає пошкодити його екосистеми і з часом знищити їх – а отже і сам ландшафтний парк. Тому всі зміни в ландшафтному парку мають бути узгоджені з професійними екологами, які добре розбираються у місцевій флорі і фауні, і знають як впроваджувати зміни так, щоб зберегти і екосистеми і природні ландшафти.

Саме тому ми вимагаємо створити Адміністрацію РЛП «Парк партизанської слави» — щоб в її складі були професійні екологи, які гарантували збереження в природному стані типових або унікальних природних комплексів та об’єктів, і правильним чином розвивали парк і його зручність для відвідувачів.

Ми розуміємо, що балансоутримувачу (КО «Київзеленбуд») така Адміністрація буде заважати швидко і в повній мірі освоювати бюджетні кошти. Але Парк партизанської слави існує не для освоєння грошей, а для збереження природи, її різноманіття і краси, свіжого повітря та інших елементів таких важливих для якісного душевного відпочинку відвідувачів і гармонізації їх стану.

На цьому стоїмо.

Просимо вас розповісти знайомим і друзям про особливу роль ландшафтного парку!

Цікаво, що в нашому законодавстві є документ, який регламентує поводження з природою — Всесвітня Хартія природи. Наведемо неофіційний переклад українською мовою пункту 11 з неї:

Генеральна Асамблея, … усвідомлюючи, що:

a) людство є частиною природи і життя залежить від безперервного функціонування природних систем, які є джерелом енергії і поживних речовин,

b) цивілізація сягає своїм корінням в природу, яка наклала відбиток на людську культуру і вплинула на всі твори мистецтва і наукові звершення, і саме життя в гармонійній злагоді з природою надає людині найкращі можливості для розвитку її творчих завдатків, відпочинку та організації дозвілля,

…

11. Діяльність, здатна здійснювати шкідливий вплив на природу, повинна контролюватися, і слід використовувати найбільш підходящу технологію, яка може зменшити масштаби небезпеки або інших шкідливих наслідків для природи;

зокрема:

a) необхідно утримуватися від діяльності, яка може завдати непоправної шкоди природі;

b) діяльності, що приховує в собі підвищену небезпеку для природи, повинен передувати глибокий аналіз, і особи, які здійснюють таку діяльність, повинні довести, що передбачувана користь від неї значно більша, ніж збиток, який може бути нанесений природі, а у випадках, коли можливий згубний вплив такої діяльності чітко не встановлено, вона не повинна вживатися;

c) діяльності, яка може завдати шкоди природі, повинна передувати оцінка її можливих наслідків, і дослідження про вплив проектів з метою розвитку на природу слід проводити досить завчасно, і якщо прийнято рішення про проведення такої діяльності, вона повинна здійснюватися на плановій основі і вестися таким чином , щоб до мінімуму скоротити її можливі шкідливі наслідки;

d) діяльність у галузі сільського господарства, скотарства, лісового господарства і рибальства слід вести з урахуванням особливостей і запасів природних ресурсів даних районів;e) райони, що прийшли в результаті діяльності людини в занепад, підлягають відновленню відповідно до свого природного потенціалу і вимог добробуту населення, яке проживає в цих районах.

Одним з основних документів, який регламентує функціонування парку, є Положення про РЛП “Парк Партизанської слави”, згідно з яким парк Партизанської слави є природоохоронною, рекреаційною установою місцевого значення, і щодо нього встановлюється особливий режим охорони.

Відповідно до п.2.1. Положення парк створено з метою збереження, відтворення та раціонального використання природних комплексів та ландшафтів з характерною флорою та фауною, що являють собою природну, історичну, природоохоронну, наукову, оздоровчу та естетичну цінність.

На РЛП покладається виконання таких основних завдань:

• створення умов для організованого туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних природних комплексів та об’єктів;
• розробка і впровадження наукових методів охорони природних комплексів;
• виконання комплексу заходів, що забезпечують формування довговічних, здорових лісів, стійких проти несприятливих умов середовища, обумовленого близькістю великого міста, значним рекреаційним навантаженням.

П.4.1. Положення визначено, що з метою збереження, відтворення, охорони та ефективного використання природних комплексів, територія парку поділяється на такі функціональні зони:

– заповідна зона

– зона регульованої рекреації

– зона стаціонарної рекреації

– господарська зона.

Функціональне зонування території РЛП здійснюється на підставі Проекту організації його території, що затверджується в установленому порядку.