ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД УКРАЇНИ У КИЄВІ: Регіональний ландшафтний парк "Парк партизанської слави"

Навіщо витрачати 30 000 000 гривень і знищувати регіональний ландшафтний парк?

Про 30 000 000 гривень

1 березня 2018 року в приміщенні Комунального об’єднання по утриманню зелених насаджень «Київзеленбуд» на вул. Кудрявська, 23 відбулось обговорення, про яке наших активістів повідомили лише за 1,5 години. Нам дуже повезло, що двоє з нас змогли приїхати і представити громадськість на цьому зібранні, де розглядались найближчі плани з капітальної реконструкції регіонального ландшафтного парку «Парк партизанської слави» (далі РЛП ППС).

Серед присутніх були:

  • організатор зустрічі — головний архітектор КО «Київзеленбуд» Панова Галина Василівна,
  • Філінська Людмила Дмитрівна — директор КП УЗН Дарницького району м. Києва ,
  • її заступник Лисенко Сергій Миколайович,
  • головний інженер підрядної компанії (запам’яталось не його ім’я, а те, що він уже був повністю готовий займатись капітальною реконструкцією головного входу в Парк, а потім і всього Парку!).

На цій зустрічі розглядались Передпроектні проробки по об’єкту «Реконструкція парку Партизанської слави у Дарницькому районі» від ТОВ «КП «Київські міські проекти», підписані директором Колесніковою Ганною В’ячеславівною і головним архітектором Писаревським Федором Васильовичем.

Фото 1: Зверніть увагу на ці арки прямокутної форми!

Фото 1: Зверніть увагу на ці арки прямокутної форми!

Цей документ описує роботи, на які заплановано витратити більше 30 000 000 гривень бюджетних грошей. Відповідний тендер оголошений 07.02.2018, подача пропозицій завершується 16.03.2018, і передбачається, що роботи по ньому будуть виконані протягом 07.03.2018 – 31.12.2018. Кількість заявок поданих на участь в тендері станом на сьогодні, 3.03.2018, на сайті ми не знайшли.

Фото 2: Дерев’яні доріжки — наскільки довговічними їх зроблять?

Фото 2: Дерев’яні доріжки — наскільки довговічними їх зроблять?

І зустріч і представлені Передпроектні проробки викликали у нас багато питань:

Надзвичайно показовим є те, що ніде в інформації про тендер не вказано, що мова йде про роботи не просто в парку, а в регіональному ландшафтному парку (далі РЛП), об’єкті природно-заповідного фонду України! Таким чином, природоохоронний статус нашого парку проігнорований. Організатори і виконавці тендеру або не беруть до уваги статусу Парку, або свідомо замовчують його — а це вже карається законом. (Наявні ознаки злочину за статтею 252 Кримінального кодексу України: Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об’єктів природно-заповідного фонду.)

Цікаво, що 893 600 грн. отримало ТОВ “КП “КИЇВСЬКІ МІСЬКІ ПРОЕКТИ” від КО «Київзеленбуд» 19 грудня 2017 року за виконання інженерно-геодезичних вишукувань та передпроектні проробки по об’єкту «Реконструкція парку Партизанської Слави у Дарницькому районі»  – див. джерело. В тендері на ці роботи брало участь лише ТОВ “КП “КИЇВСЬКІ МІСЬКІ ПРОЕКТИ”. І головне, що ці дорогі передпроектні проробки не виявили природоохоронний статус нашого парку!

Також, звертаємо увагу на те, що присутній на зустрічі головний інженер компанії-підрядника по капітальній реконструкції головного входу в Парк говорив так, ніби вже отримав підряд на ці роботи! І це при тому, що подача тендерних пропозицій завершується 16.03.2018!

Ще одна проблема: Архітектор повідомила, що при розробці схем функціонально-просторової організації території парку, відштовхувалась від Проекту організації території (далі ПОТ) РЛП «Парк партизанської слави» (який, навіть не є затвердженим). Ми вже писали (в публікації 1 і публікації 2) про массу суттєвих недоліків цього ПОТу і про те, що надавали свої зауваження до нього. На схемах показаних архітектором ми побачили, що наші зауваження не враховані! І взагалі, поки ПОТ Парку не затверджений, робити реконструкцію просто безглуздо — схеми організації території зміняться — і доведеться робити нову реконструкцію. (Стоп, ні, не безглуздо! Це ж буде додаткова можливість підрядникам заробити грошей!)

В той же час існує Проект реконструкції регіонального ландшафтного парку «Парк партизанської слави» від 2004 року — і він все ще діє, але дані Передпроектні проробки його просто ігнорують!

Крім того, вражає те, що дана реконструкція 2018 року просто перекреслює результати першого етапу реконструкції 2008 року! А на останню було витрачено 50 000 000 грн (точніше — 49 861 824 грн. — судячи з Розпорядження Київської міської державної адміністрації № 627 від 7 травня 2008 року; зверніть увагу на фразу «викласти техніко-економічні показники згідно з обсягами, досягнутими при реконструкції парку»).

Також нас дуже здивував перелік робіт, вказаний у Додатку №4 Технічні вимоги тендера на 30 000 000 грн:

Фото 3: Таблиця з Додатку №4 Технічні вимоги

Фото 3: Таблиця з Додатку №4 Технічні вимоги

Схоже, що планують все демонтувати, а потім все аналогічне встановити на тих самих місцях. Виникає багато питань:

  • Чи справді є необхідність витрачати бюджетні гроші на всі ці роботи?
  • Невже потрібно, наприклад, ремонтувати туалет, який переважно стоїть закритим?
  • Фонтан взагалі демонтують (щоб капітально реконструювати вхід в Парк і поставити арки згідно Передпроектних проробок) чи просто відремонтують (згідно цього переліку робіт)?
  • Чи потрібно капітально переробляти існуючий головний вхід до парку? Можливо краще зробити інший, сучасний вхід з вулиці Тростянецької — і цим зменшити навантаження на вхід з вулиці Славгородської?

 

Зважаючи на все це, ГО «Качине Джерельце» звертається до Мера Києва з пропозицією змінити ТЗ на реконструкцію парку, врахувавши, що це регіональний ландшафтний парк — об’єкт Природно-заповідного фонду України, ландшафти якого потрібно зберегти для наступних поколінь.

 

Додамо, що ми, захисники ПЛП ППС, вважаємо, що кошти, які хочуть освоїти з вказівки мера міста Києва Кличка, краще спрямувати на створення Адміністрації ППС — яка буде кваліфіковано і професійно вирішувати, що справді потрібно робити в нашому РЛП та берегти природу парку.

 

Про ландшафтний парк

Чим ландшафтний парк відрізняється від звичайного парку? Давайте ознайомимось з визначеннями цих та подібних термінів:

Регіональні ландшафтні (пейзажні) парки (РЛП) — окрема категорія територій і об’єктів природно-заповідного фонду. Є природоохоронними рекреаційними установами місцевого чи регіонального значення, що створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних природних комплексів та об’єктів, а також забезпечення умов для організованого відпочинку населення.

Парк (1) — це спеціальна обмежена природна або штучна територія, виділена переважно з метою рекреації, відпочинку. Парки бувають двох типів: громадські парки і національні парки (заповідники).

Парк (2) — земельна ділянка з природною чи спеціально посадженою рослинністю, алеями, водоймами, з різним устаткуванням.

Міський парк (англ. Urban park; також відомий як муніципальний парк (англ. municipal park) у Північній Америці) — публічне місце в межах міста, яке служить для відпочинку, розваг та занять спортом місцевого населення. Облаштування та утримання міських парків є обов’язком уряду міста, муніципалітету або в деяких випадках державної адміністрації. Деякі парки мають дитячі ігрові майданчики, ставки, або тренажери для занять спортом.

Як бачите, головна мета створення та існування ландшафтного парку суттєво відрізняється від мети звичайного парку, і полягає у збереженні в природному стані типових або унікальних природних комплексів та об’єктів.

Забудувати ландшафтний парк різними спорудами і атракціонами означає пошкодити його екосистеми і з часом знищити їх – а отже і сам ландшафтний парк. Тому всі зміни в ландшафтному парку мають бути узгоджені з професійними екологами, які добре розбираються у місцевій флорі і фауні, і знають як впроваджувати зміни так, щоб зберегти і екосистеми і природні ландшафти.

Саме тому ми вимагаємо створити Адміністрацію РЛП «Парк партизанської слави» — щоб в її складі були професійні екологи, які гарантували збереження в природному стані типових або унікальних природних комплексів та об’єктів, і правильним чином розвивали парк і його зручність для відвідувачів.

Ми розуміємо, що балансоутримувачу (КО «Київзеленбуд») така Адміністрація буде заважати швидко і в повній мірі освоювати бюджетні кошти. Але Парк партизанської слави існує не для освоєння грошей, а для збереження природи, її різноманіття і краси, свіжого повітря та інших елементів таких важливих для якісного душевного відпочинку відвідувачів і гармонізації їх стану.

На цьому стоїмо.

 

Просимо вас розповісти знайомим і друзям про особливу роль ландшафтного парку!

 

Цікаво, що в нашому законодавстві є документ, який регламентує поводження з природою — Всесвітня Хартія природи. Наведемо неофіційний переклад українською мовою пункту 11 з неї:

Генеральна Асамблея, … усвідомлюючи, що:

a) людство є частиною природи і життя залежить від безперервного функціонування природних систем, які є джерелом енергії і поживних речовин,

b) цивілізація сягає своїм корінням в природу, яка наклала відбиток на людську культуру і вплинула на всі твори мистецтва і наукові звершення, і саме життя в гармонійній злагоді з природою надає людині найкращі можливості для розвитку її творчих завдатків, відпочинку та організації дозвілля,

11. Діяльність, здатна здійснювати шкідливий вплив на природу, повинна контролюватися, і слід використовувати найбільш підходящу технологію, яка може зменшити масштаби небезпеки або інших шкідливих наслідків для природи;

зокрема:

a) необхідно утримуватися від діяльності, яка може завдати непоправної шкоди природі;

b) діяльності, що приховує в собі підвищену небезпеку для природи, повинен передувати глибокий аналіз, і особи, які здійснюють таку діяльність, повинні довести, що передбачувана користь від неї значно більша, ніж збиток, який може бути нанесений природі, а у випадках, коли можливий згубний вплив такої діяльності чітко не встановлено, вона не повинна вживатися;

c) діяльності, яка може завдати шкоди природі, повинна передувати оцінка її можливих наслідків, і дослідження про вплив проектів з метою розвитку на природу слід проводити досить завчасно, і якщо прийнято рішення про проведення такої діяльності, вона повинна здійснюватися на плановій основі і вестися таким чином , щоб до мінімуму скоротити її можливі шкідливі наслідки;

d) діяльність у галузі сільського господарства, скотарства, лісового господарства і рибальства слід вести з урахуванням особливостей і запасів природних ресурсів даних районів;e) райони, що прийшли в результаті діяльності людини в занепад, підлягають відновленню відповідно до свого природного потенціалу і вимог добробуту населення, яке проживає в цих районах.

 

 

Комментариев: 2

  1. Олександр сказав:

    За останні роки значно збільшилася кількість населення житлового масиву “Рембаза”, що в Дарниці. До збудованих ще у минулому столітті понад півсотні багатоквартирних будинків (більшість яких мають від 4-х до 16-ти поверхів) додалися сучасні висотні новобудови по вулицях: Бориспільській – буд. 23а, 25а, 26в, 26ж, 26з, 26к, 27а, Полiськiй – буд. 28б та вул. Миколи Хвильового – буд. 1 і 3. На “Рембазі” зараз активно ведеться будівництво ще 3-х великих багатоповерхових будинків.
    Поряд знаходиться регіональний ландшафтний парк «Парк партизанської слави» (далі – Парк). Але близько 40 тисяч жителів сучасної “Рембази” не мають елементарних цивілізованих умов для того, щоб потрапити до Парку.
    Єдиний для них вхід до Парку з рогу вулиць Миколи Хвильового та Вінграновського знаходяться у жахливому стані і являє собою перекриті бетонними блоками ґрунтові стежки з ямами та сміттям.
    А люди, які за станом здоров’я змушені пересуватися на інвалідних візках, взагалі не можуть дістатися до Парку.
    В той же час для мешканців Харківського масиву створені прекрасні умови для входу до Парку з боку вулиці Славгородської.
    Алеї вимощені новою плиткою та освітлюються у темну пору доби, встановлено сучасні лавочки для відпочинку. Доглянуті клумби із квітами радують відпочиваючих.
    Плани «Київзеленбуду» (з капітальної реконструкції Парку http://partyzan-park.kyiv.ua/?p=899), що передбачають знищення прекрасної існуючої інфраструктури з боку вулиці Славгородської і заміну її на аналогічну, при тому що єдиний вхід до Парку зі сторони Рембази взагалі не облаштовано, суперечать здоровому глузду, говорять про повну зневагу до жителів “Рембази”, призведуть до даремних витрат значних коштів міського бюджету (до якого і жителі “Рембази” платять податки) та викличуть масове обурення жителів “Рембази”.
    Беручи до уваги вищезазначене пропоную:
    1. Негайно зупинити виконання планів зі знищення існуючої інфраструктури з боку вулиці Славгородської;
    2. Кошти, виділені на виконання вищезазначених планів «Київзеленбуду» направити на:
    2.1 створення європейських умов для входу до Парку жителям “Рембази”, зокрема, алею, що з’єднує вхід до Парку з рогу вулиць Миколи Хвильового та Вінграновського” з центром Парку, вимостити плиткою та обладнати освітленням, побудувати туалет на вході до Парку;
    2.2 будівництво туалету та встановлення кабінок для перевдягання на пляжах озер Парку;
    2.3 збереження єдиної спортивної споруди “Рембази” – стадіону, розташованого поряд Поліклініки № 2 (вул. Бориспільська, 30а), зокрема на будівництво туалету та приміщення для перевдягання футболістів.

  2. yurgenbeerman сказав:

    Дякуємо за звернення, Олександре.
    Будь ласка, скопіюйте текст звернення у окремий документ, в шапку впишіть керівника КО “Київзеленбуд”, і відправте це звернення їм. Це можна зробити через сайт https://1551.gov.ua/ – просто скопіюйте весь текст з ПІБ керівника Київзеленбуду.
    ПІБ керівника цієї організації дивіться на сторінці http://kievzelenbud.com/about/our-team/.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *