ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД УКРАЇНИ У КИЄВІ: Регіональний ландшафтний парк "Парк партизанської слави"

Засідання підкомітету в парламенті щодо порятунку РЛП

Відбулось засідання парламентського підкомітету, де розглянули питання порятунку регіональних ландшафтних парків міста Києва:

Ігор Луценко, народний депутат: «До нас звернулась громадськість з питання забезпечення керівництвом наших регіональних ландшафтних парків. Виглядає дивним те, що у нас є три РЛП, а адміністрацій у них немає… Як мінімум, забудовникам довелось би з’ясовувати стосунки з адміністраціями, а оскільки їх немає, можна приходити і будувати, хапати там землю та реалізовувати якісь свої плани. Існує такий корупційний ризик».

Олексій Василюк, ВГО «Національний екологічний центр України»: «Громадські організації кожного року звертаються до керівництва міста Києва та до Мінприроди зі схожими за змістом листами: коли ж вже буде вирішене це питання? Коротко про юридичні підстави такого обговорення: є Закон «Про природно-заповідний фонд України», який передбачає можливість створення 11 категорій об’єктів ПЗФ, серед них регіональні-ландшафтні парки. РЛП за змістом – це те саме, що й нацпарк, єдине що він оголошується місцевими, обласними радами, а не Указом Президента…РЛП, яких на сьогодні в Україні є 84, мають в середньому менший штат (близько 25 осіб). Отже в Києві є три РЛП (Дніпровські острови, Партизанської слави, Лиса гора), для яких КМДА не забезпечила відповідно до вимог законодавства створення спеціальних адміністрацій. Це тягне за собою негативні наслідки, а саме неможливість виконання цими об’єктами своїх функцій».

Король Олексій Валентинович, заступник начальника Управління екології та природних ресурсів КМДА: «Проект організації території РЛП «Партизанська слава» розроблений. Після низки зустрічей з Олексієм Юрійовичем Назаренко і з Юрієм Борисовичем сюди вже були внесені принципові зміни стосовно функціонального зонування, місць для паркування, тобто все це вже зроблено. Проектом рішення, яке ми підготували для його затвердження, передбачено створення спеціальної адміністрації. Ми зараз тільки закінчуємо розрахунок, ви розумієте, що повинно бути фінансово-економічне обгрунтування для того, щоб створити таке підприємство. Ми зараз закінчуємо обрахунок відповідно до штатної чисельності, скільки це буде потребувати додаткових коштів і джерела, де їх взяти. Буде прийнято це рішення, ми затвердимо конституцію – правила, по яких цей парк буде жити, і буде визначена спеціальна адміністрація. На сьогоднішній день відбуваються заходи з капітального ремонту існуючої дорожньо-стежкової мережі, фонтану, вхідної групи. Питання щодо очистки озер ми плануємо вирішити наступного року за рахунок екологічного фонду, розробити проект розчистки цих озер і потім перейти до його безпосередньої реалізації, тому що ми без проекту не можемо здійснювати такого виду роботи, потрібно провести дослідження, а потім перейти до безпосереднього виконання робіт… До кінця року всі запити, проекти робіт, штатні розписи, питання упорядкування і питання положень, охоронних зобов’язань будуть виписані. Ми, власне, так прискорились по Проекту організації території, щоб спеціальна адміністрація одразу почала жити по конституції, а не займалась ще 10 років потім розробкою цього проекту».

Олексій Василюк, ВГО «Національний екологічний центр України»: «Ремарка по парку Партизанської слави. Я, правду кажучи, знаю авторів цього документу (ми не дружимо й не співпрацюємо). Ці люди спеціалізуються на написанні таких документів, можуть робити все по шаблону. Я знаю, що Генеральна прокуратура розслідувала такі документи по декільком національним паркам, які відрізнялись лише назвою. Дякувати Богові, вони не дійшли до затвердження, їх завернули ще на цьому етапі. В цьому документі є такий курйоз. Всі розуміють, що РЛП має зонування: заповідну зону – найцінніше (в нашому уявленні це будуть озера); зону регульованої рекреації, де можна перебувати; зону стаціонарної рекреації, де можлива якась інфраструктура; і господарську зону, якщо є якісь споруди. Так от, заповідна зона – це найбільш цінна ділянка або декілька. А в цьому Проекті заповідна зона – це вісімдесят з чимось двохметрових радіусів навколо старих дерев. Це абсурд!».

Активіст Юрій Борисович Назаренко також висловив побоювання щодо збереження екосистеми парку та наявності корупційної складової в здійсненні капітального ремонту, наголосивши, що питання створення адміністрації парку та затвердження Проекту організації території розглядається екологічною комісією Київради вже більше двох років.

Дивіться повний відеозапис засідання за посиланням